Черт лукавый
в «омут» манит,
нерадивого пленит.
Грех, как камень,
ко дну тянет.
Смерть на грешника глядит.
Ты, несчастный,
не робей,
сердцем положись на Бога,
в церковь поспеши скорей
для тебя одна дорога.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Люблю я Луцьк ... - Василь Мартинюк Коли їхати по вулиці Ковельській у бік центру м. Луцька, то на мосту через Стир справа відкривається чудовий пейзаж з куполами храмів, потім відкривається зору башта замку Любарта. Трава. Дерева. В ранковому промінні все виглядає пречудово.І я розумію, що це руки мого Господа!
